психея
ПСИХЕЯ, -ї, ж., міф. 1. У давньогрецькій міфології – втілення людської душі; зображували її чарівною дівчиною, врода якої суперничала з красою Афродіти; великою популярністю користується міф про кохання Психеї та Ероса (Ерота, Амура, Купідона). // Кохана бога кохання Ерота, якій подарували безсмертя. 2. Втілення душі, дихання людини (у вигляді метелика).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Психея | Психеї |
Родовий | Психеї | Психей |
Давальний | Психеї | Психеям |
Знахідний | Психею | Психей |
Орудний | Психеєю | Психеями |
Місцевий | на/у Психеї | на/у Психеях |
Кличний | Психеє | Психеї |