римляни
РИМЛЯНИ, лян, мн. (одн. римлянин, а, ч.; римлянка, и, ж. ). 1. Громадяни давньої Римської держави. Римляни надавали великого значення грецьким містам у північно-західному Причорномор'ї (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 274).
2. Жителі міста Рима. [Мелхола:] Та що ж воно за гості? звідки? [Xуса:] З Рима. Високородний Публій і дружина.. [Мелхола:] Він римлянин? [Xуса:] Авжеж, матусю. [Мелхола:] І вона римлянка? (Л. Укр., III, 1952, 150).
римлянин
РИМЛЯНИН див. римляни.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | римлянин | римляни |
Родовий | римлянина | римлян |
Давальний | римлянинові, римлянину | римлянам |
Знахідний | римлянина | римлян |
Орудний | римлянином | римлянами |
Місцевий | на/у римлянині, римлянинові | на/у римлянах |
Кличний | римлянине | римляни |