СТАРУХА, и, ж., розм. Жінка, що досягла старості. - Як-то часто приходять мені на ум молоді літа: де що було, як... Вже старуха сива, а пам'ять молода не забулась... (Вовчок, І, 1955, 181); [Горицвіт:] Нема нічого гіршого, як мати діло з старухами (Корн., II, 1955, 306).