улежатися
УЛЕЖАТИСЯ (ВЛЕЖАТИСЯ), житься, док . 1. Остаточно дозріти внаслідок тривалого лежання, будучи зірваним, опалим (про фрукти, деякі овочі). Груша добре влежалась (Сл. Гр.); Під деревом, пересипані опалим листям, товстим шаром лежали жовті духмяні грушки. Деякі з них уже влежались, стали брунатними, м'якими (Донч., IV, 1957, 56).
2. Від тривалого лежання осісти, ущільнитися; злежатися. Там, де була ямка, завсіди стояла купка.. Пісок мусив сам своїм тягарем улежатись, аби земля вирівнялася (Март., Тв., 1954, 230).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | улежуся | улежимося |
2 особа | улежишся | улежитеся |
3 особа | улежиться | улежаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | улежався | улежалися |
Жіночий рід | улежалася | |
Середній рід | улежалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | улежмося | |
2 особа | улежся | улежтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | улежавшись |