абиякий
АБИЯКИЙ, а, е. 1. Будь-який, звичайний, нічим не примітний. Вельможна, панськая персона Явилася перед Плутона Не як абиякий харпак (Котл., І, 1952, 268); Ви не думайте, що я абиякий чоловік, я чоловік значний на селі і в громаді маю великий голос (Вас., IV, 1960, 20); // Байдуже який, перший-ліпший. - Борох могорича!- крикнув мов знечев'я Яків. - Та знаєш, мені не такого абиякого (Мирний, І, 1954, 295); Тихович каже циганові копати абиякий кущ (Коцюб., І, 1955, 210).
2. Недоброякісний, поганий. Одежа на ньому абияка, сорочка розхристана, чоботи порвані (Кв.-Осн., II, 1956, 471); - Хочу я порадитися з вами і ще в одній справі. Дозволите? - Будь ласка, Віталію Несторовичу, Тільки я радник абиякий, як бачите (Ле, Міжгір'я, 1953, 416).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | абиякий | абияка | абияке | абиякі |
Родовий | абиякого | абиякої | абиякого | абияких |
Давальний | абиякому | абиякій | абиякому | абияким |
Знахідний | абиякий, абиякого | абияку | абияке | абиякі, абияких |
Орудний | абияким | абиякою | абияким | абиякими |
Місцевий | на/у абиякому, абиякім | на/у абиякій | на/у абиякому, абиякім | на/у абияких |