автобудівник
АВТОБУДІВНИК, а, ч. Той, хто будує автомобілі, виготовляє для них деталі. - Ми пишаємося вашим високоякісним стальним листом! - пишуть автобудівники (Рад. Укр., 10.ХІ 1948, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | автобудівник | автобудівники |
Родовий | автобудівника | автобудівників |
Давальний | автобудівникові, автобудівнику | автобудівникам |
Знахідний | автобудівника | автобудівників |
Орудний | автобудівником | автобудівниками |
Місцевий | на/у автобудівнику, автобудівникові | на/у автобудівниках |
Кличний | автобудівнику | автобудівники |