аератор
АЕРАТОР, -а, ч. 1. Пристрій для подавання повітря у воду з метою її аерації. 2. Скарифікатор; садовий інструмент, призначений для професійного догляду за газоном; представляє собою граблі з електричним або бензиновим приводом; його ключова функція – поверхневий вплив на рослинний покрив газону для збагачення його киснем і очищення від моху, сухих залишків інших рослин та бур’янів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | аератор | аератори |
Родовий | аератора | аераторів |
Давальний | аераторові, аератору | аераторам |
Знахідний | аератор | аератори |
Орудний | аератором | аераторами |
Місцевий | на/у аераторі | на/у аераторах |
Кличний | аераторе | аератори |