азобарвник
АЗОБАРВНИК, -а, ч. Азосполука, в ароматичних ядрах якої є ауксохроми; азобарвники одержують за допомогою реакції між діазосполуками та ароматичними аміно- і оксипохідними; відомі азобарвники всіх кольорів і відтінків; використовуються для фарбування волокон, шкіри, пластмас та інших матеріалів; понад 50% марок синтетичних барвників є азобарвники.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | азобарвник | азобарвники |
Родовий | азобарвника | азобарвників |
Давальний | азобарвникові, азобарвнику | азобарвникам |
Знахідний | азобарвник | азобарвники |
Орудний | азобарвником | азобарвниками |
Місцевий | на/у азобарвнику | на/у азобарвниках |
Кличний | азобарвнику | азобарвники |