акцепт
АКЦЕПТ, у, ч. 1. фін. Форма розрахунків, при якій платіжна вимога, виписана постачальником, оплачується банком тільки після згоди боржника. Найбільш розповсюдженими формами розрахунку є акцепт і акредитив (Матер.-техн. постач.., 1959, 57); // Напис на векселі, що потверджує згоду того, хто має сплатити вексель.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | акцепт | акцепти |
Родовий | акцепту | акцептів |
Давальний | акцептові, акцепту | акцептам |
Знахідний | акцепт | акцепти |
Орудний | акцептом | акцептами |
Місцевий | на/у акцепті | на/у акцептах |
Кличний | акцепте | акцепти |