алантоїн
АЛАНТОЇН, -у, ч. 1. Один із кінцевих продуктів обміну пуринових основ у ссавців (крім приматів). 2. Речовина, схожа на сечову кислоту, яку отримують випарюванням алантойної кислоти; цінна і активна речовина, що рідко зустрічається в рослинному світі; стимулює поділ клітин і регенерацію тканин; сприяє швидкому загоєнню ран; ця речовина розчиняє виділення з рани, розріджує гній і стимулює утворення нової тканини. 3. Препарат для зовнішнього застосування, який використовується при лікуванні акне, зазвичай в поєднанні з іншими препаратами; є чудодійним лікувальним засобом (зникає припухлість і припиняється біль) при вивихах, забитих місцях, переломах костей, розтягненнях зв'язок і розривах, запалених венах, ранах, що погано гояться, а також при респіраторних захворюваннях і розладах шлунково-кишкового тракту.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | алантоїн | алантоїни |
Родовий | алантоїну | алантоїнів |
Давальний | алантоїнові, алантоїну | алантоїнам |
Знахідний | алантоїн | алантоїни |
Орудний | алантоїном | алантоїнами |
Місцевий | на/у алантоїні | на/у алантоїнах |
Кличний | алантоїне | алантоїни |