аретир
АРЕТИР, -а, ч. 1. Пристрій у різних приладах для вивільнення від навантаження рухомих частин механізму, коли прилад не працює. 2. Пристрій для встановлення та фіксації чутливого елемента засобу вимірювань у неробочому положенні; застосовується, як правило, з метою зберігання чутливого елемента від механічних пошкоджень при транспортуванні та установці, убезпечення його від випадкових поштовхів; іноді аретир використовують для гасіння коливань частини вимірювального приладу, яка є покажчиком, (наприклад, у дзеркальних гальванометрах, аналітичних вагах і ін.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | аретир | аретири |
Родовий | аретира | аретирів |
Давальний | аретирові, аретиру | аретирам |
Знахідний | аретир | аретири |
Орудний | аретиром | аретирами |
Місцевий | на/у аретирі | на/у аретирах |
Кличний | аретире | аретири |