асенізатор
АСЕНІЗАТОР, а, ч. Людина, яка здійснює асенізацію. - Асенізатори міські - це теж кваліфікація, і я не соромлюся працювати з ними (Ле, Міжгір'я, 1953, 346).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | асенізатор | асенізатори |
Родовий | асенізатора | асенізаторів |
Давальний | асенізаторові, асенізатору | асенізаторам |
Знахідний | асенізатора | асенізаторів |
Орудний | асенізатором | асенізаторами |
Місцевий | на/у асенізаторі, асенізаторові | на/у асенізаторах |
Кличний | асенізаторе | асенізатори |