асиндетон
АСИНДЕТОН, -а, ч. Фігура поетичної мови, стилістичний прийом, при якому опускаються сполучники для надання розповіді більшої виразності, стислості.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | асиндетон | асиндетони |
Родовий | асиндетону | асиндетонів |
Давальний | асиндетону, асиндетонові | асиндетонам |
Знахідний | асиндетон | асиндетони |
Орудний | асиндетоном | асиндетонами |
Місцевий | на/у асиндетоні | на/у асиндетонах |
Кличний | асиндетоне | асиндетони |