аскриптор
АСКРИПТОР, -а, ч. Недескриптор; лексична одиниця (слово, словосполучення), яка в інформаційно-пошуковій мові підлягає заміні на дескриптор (див. дескриптор).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | аскриптор | аскриптори |
Родовий | аскриптора | аскрипторів |
Давальний | аскрипторові, аскриптору | аскрипторам |
Знахідний | аскриптор | аскриптори |
Орудний | аскриптором | аскрипторами |
Місцевий | на/у аскрипторі | на/у аскрипторах |
Кличний | аскрипторе | аскриптори |