атракціон
АТРАКЦІОН, у, ч. 1. Номер у цирковій або естрадній програмі, що привертає увагу глядачів своєю ефектністю, незвичайністю. Цирковий атракціон не відбувся через негоду (Смолич, Після війни, 1947, 42).
2. перев. мн. Розваги в місцях відпочинку: карусель, гойдалка, тир і т. ін. Великою популярністю користуються серед наймолодших недавно відкриті атракціони "Містечка розваг". Тут завжди багате дітей (Рад. Укр., 14.V 1957, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | атракціон | атракціони |
Родовий | атракціону | атракціонів |
Давальний | атракціонові, атракціону | атракціонам |
Знахідний | атракціон | атракціони |
Орудний | атракціоном | атракціонами |
Місцевий | на/у атракціоні | на/у атракціонах |
Кличний | атракціоне | атракціони |