аятола
АЯТОЛА, -и, ч. Вищий духовний титул вченого-богослова, який надають мусульманам-шиїтам Ірану за рішенням народу, вищий титул шиїтського муджтахіда. 2. Особа з таким титулом; аятола в області ісламу незаперечний авторитет серед шиїтських лідерів, а його поведінка оточена ореолом святості; фетви аятол обов'язкові для шиїтської общини і обговоренню не підлягають; титул аятоли носять декілька десятків людей – переважно в Ірані та Іраку.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | аятола | аятоли |
Родовий | аятоли | аятол |
Давальний | аятолі | аятолам |
Знахідний | аятолу | аятол |
Орудний | аятолою | аятолами |
Місцевий | на/у аятолі | на/у аятолах |
Кличний | аятоло | аятоли |