багнути
БАГНУТИ, ну, неш, недок., діал. 1. з інфін. Дуже хотіти, бажати. Мій син багне йти до школи так, що ну! (Сл. Гр.); Він багне забути і про свій немолодий вік, і про осоружну хворобу (Дмит., Обпалені.., 1962, 14).
2. за чим, чого. Прагнути до чого-небудь. - Добре, коли молодий чоловік привикає любити правду, шукає її, багне за новими науками (Мак., Вибр., 1954, 71).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | багну | багнемо |
2 особа | багнеш | багнете |
3 особа | багне | багнуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | багнутиму | багнутимемо |
2 особа | багнутимеш | багнутимете |
3 особа | багнутиме | багнутимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | багнув | багнули |
Жіночий рід | багнула | |
Середній рід | багнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | багнімо | |
2 особа | багни | багніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | багнучи | |
Минулий час | багнувши |