багряний
БАГРЯНИЙ, а, е. Густо-червоний, пурпуровий. Розжеврене, червоне сонце низько Спустилося, багряним світлом грало По деревах, по квітках і по річці (Л. Укр., IV, 1954, 117); Багряні сережки вовчих ягід схожі на кош, товні самоцвіти, що хтось розвішав на кущах (Кочура, Зол. грамота, 1960, 368); Шумлять багряні прапори (Сос., II, 1958, 418).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | багряний | багряна | багряне | багряні |
Родовий | багряного | багряної | багряного | багряних |
Давальний | багряному | багряній | багряному | багряним |
Знахідний | багряний, багряного | багряну | багряне | багряні, багряних |
Орудний | багряним | багряною | багряним | багряними |
Місцевий | на/у багряному, багрянім | на/у багряній | на/у багряному, багрянім | на/у багряних |
багряніти
БАГРЯНІТИ, іє, недок. 1. Набирати багряного кольору, ставати багряним. Все дужче багряніють хмари (Шиян, Партиз. край, 1946, 140).
2. Виднітися, виділятися своїм багряним кольором. І прапор веселий, червоний На щоглах, мов жар, багряніє! (Мур., Піонер. слово, 1951, 40); Мов над Бугом, багряніють маки. І, мов Дніпро, розлився тут Дунай (Дмит., Вітчизна, 1948, 114).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | багрянію | багряніємо |
2 особа | багрянієш | багрянієте |
3 особа | багряніє | багряніють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | багрянітиму | багрянітимемо |
2 особа | багрянітимеш | багрянітимете |
3 особа | багрянітиме | багрянітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | багрянів | багряніли |
Жіночий рід | багряніла | |
Середній рід | багряніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | багряніймо | |
2 особа | багряній | багрянійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | багряніючи | |
Минулий час | багрянівши |