бліцкриг
БЛІЦКРИГ, -у, ч. Блискавична війна: створена на початку 20-го ст. авантюристична теорія ведення агресивної війни, розрахована на капітуляцію противника в найкоротші строки внаслідок раптового нападу на нього і швидкого просування вглиб країни; була основою воєнної доктрини німецького фашизму під час Другої світової війни.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бліцкриг | бліцкриги |
Родовий | бліцкригу | бліцкригів |
Давальний | бліцкригові, бліцкригу | бліцкригам |
Знахідний | бліцкриг | бліцкриги |
Орудний | бліцкригом | бліцкригами |
Місцевий | на/у бліцкригу | на/у бліцкригах |
Кличний | бліцкригу | бліцкриги |