боготворити
БОГОТВОРИТИ, рю, риш, недок., перех. Обожнювати кого-, що-небудь, схилятися перед ким-, чим-небудь. Це був.. той самий учитель мови і літератури, якого ми так самовіддано, по-дитячому боготворили (Гур., Осок. друзі, 1946, 32).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | боготворю | боготворимо |
2 особа | боготвориш | боготворите |
3 особа | боготворить | боготворять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | боготворитиму | боготворитимемо |
2 особа | боготворитимеш | боготворитимете |
3 особа | боготворитиме | боготворитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | боготворив | боготворили |
Жіночий рід | боготворила | |
Середній рід | боготворило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | боготворімо | |
2 особа | боготвори | боготворіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | боготворячи | |
Минулий час | боготворивши |