болт
БОЛТ, а, ч. 1. техн. Металевий стрижень для скріплення чого-небудь. Болтом називається круглий стрижень, який з одного боку має головку, а з другого - гвинтову різь (Практ. з машинозн., 1957, 173); Макар ретельно підтягнув болти (Бойч., Молодість, 1949, 51).
2. рідко. Залізний прут для замикання віконниць; прогонич. Залізний болт з брязком ударив у віконницю (Коцюб., III, 1956, 220); Братський будинок стояв мовчазний і похмурий з наглухо замкнутими віконницями на важких залізних болтах (Тулуб, Людолови, II, 1957, 386).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | болт | болти |
Родовий | болта | болтів |
Давальний | болтові, болту | болтам |
Знахідний | болт | болти |
Орудний | болтом | болтами |
Місцевий | на/у болті | на/у болтах |
Кличний | болте | болти |