брил
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | брил | брили |
Родовий | брила | брилів |
Давальний | брилові, брилу | брилам |
Знахідний | брил | брили |
Орудний | брилом | брилами |
Місцевий | на/у брилі | на/у брилах |
Кличний | бриле | брили |
брила
БРИЛА, и, ж. Великий безформний шматок каменю, землі, глини, льоду і т. ін. Рве [вода] каміння з-під ніг, котить кам'яні брили з гори і дуже легко може перевернути віз (Фр., III, 1950, 7); Гурток людей котить покинуту Зетом брилу до вилому (Л. Укр., І, 1951, 455); Он під самим берегом розмокає у воді свіжа глиняна брила, що недавно відкололася від берега (Руд., Вітер.., 1958, 155).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | брила | брили |
Родовий | брили | брил |
Давальний | брилі | брилам |
Знахідний | брилу | брили |
Орудний | брилою | брилами |
Місцевий | на/у брилі | на/у брилах |
Кличний | брило | брили |
бриль
БРИЛЬ, я, ч. Головний убір з широкими полями. Меркурій низько поклонився, Перед Зевесом бриль ізняв (Котл., І, 1952, 80); - Сердешненький! Книжки складає У торбину і бриля бере (Шевч., II, 1953, 172); Сонце запалило криваві вогні на цератовім брилі Семена (Коцюб., II, 1955, 378); Крислатий бриль з рисової соломи був низько опущений на лоб (Кучер, Чорноморці, 1956, 86).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бриль | брилі |
Родовий | бриля | брилів |
Давальний | брилеві, брилю | брилям |
Знахідний | бриль | брилі |
Орудний | брилем | брилями |
Місцевий | на/у брилі | на/у брилях |
Кличний | брилю | брилі |