булижник
БУЛИЖНИК, у, ч. Середньої величини круглий камінь твердої породи; використовується як будівельний матеріал (головним чином для брукування вулиць); дикий камінь. Під ногами - сіра бруківка. Та сама бруківка, з якої колись виламувався булижник - найперша зброя пролетаріату (Руд., Остання шабля, 1959, 565).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | булижник | булижники |
Родовий | булижника | булижників |
Давальний | булижникові, булижнику | булижникам |
Знахідний | булижник | булижники |
Орудний | булижником | булижниками |
Місцевий | на/у булижнику | на/у булижниках |
Кличний | булижнику | булижники |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | булижник | булижники |
Родовий | булижнику | булижників |
Давальний | булижникові, булижнику | булижникам |
Знахідний | булижник | булижники |
Орудний | булижником | булижниками |
Місцевий | на/у булижнику | на/у булижниках |
Кличний | булижнику | булижники |