біснуватість
БІСНУВАТІСТЬ, тості, ж. Стан за знач. біснуватий. Апатія трохи минає, а напади біснуватості теж зникають (Л. Укр., V, 1956, 342).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | біснуватість | біснуватості |
Родовий | біснуватості, біснуватости | біснуватостей |
Давальний | біснуватості | біснуватостям |
Знахідний | біснуватість | біснуватості |
Орудний | біснуватістю | біснуватостями |
Місцевий | на/у біснуватості | на/у біснуватостях |
Кличний | біснуватосте | біснуватості |