вабик
ВАБИК, а, ч. Дудочка або інший предмет для приваблювання, заманювання птахів та звірів звуками, що наслідують їх голоси.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вабик | вабики |
Родовий | вабика | вабиків |
Давальний | вабикові, вабику | вабикам |
Знахідний | вабик | вабики |
Орудний | вабиком | вабиками |
Місцевий | на/у вабику | на/у вабиках |
Кличний | вабику | вабики |