вагон
ВАГОН, а, ч. 1. Спеціально устатковане приміщення для перевезення людей і вантажу по рейкових коліях. Поїзд уже стояв.. Молоді подались до вагона (Л. Укр., III, 1952, 507); Вийшли з вагона троє пасажирів: сержант і двоє рядових (Шиян, Переможці, 1950, 155); Пливуть полями поїзди. Везуть у даль по срібних струнах Вагони вугілля й руди (Рильський, I, 1956, 183).
2. Кількість вантажу, що входить у товарний вагон. Саме в цей час Подільський продкомгуб [продовольчий комітет губернії] розподілив для населення двадцять три вагони солі (Стельмах, II, 1962, 235).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вагон | вагони |
Родовий | вагона | вагонів |
Давальний | вагонові, вагону | вагонам |
Знахідний | вагон | вагони |
Орудний | вагоном | вагонами |
Місцевий | на/у вагоні | на/у вагонах |
Кличний | вагоне | вагони |
вагоніти
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вагонію | вагоніємо |
2 особа | вагонієш | вагонієте |
3 особа | вагоніє | вагоніють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вагонітиму | вагонітимемо |
2 особа | вагонітимеш | вагонітимете |
3 особа | вагонітиме | вагонітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вагонів | вагоніли |
Жіночий рід | вагоніла | |
Середній рід | вагоніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вагоніймо | |
2 особа | вагоній | вагонійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вагоніючи | |
Минулий час | вагонівши |