вибризнути
ВИБРИЗНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех. Однокр. до вибризкувати. - Хай нашим ворогам така шибениця! - скрикнула Христя, вихиливши чарку і вибризнувши останню краплю поверх голови (Мирний, III, 1954, 330); Острий ніж входив у тіло,..поки з-під нього не вибризнула рубінова струя крові (Фр., IV, 1950, 202).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вибризну | вибризнемо |
2 особа | вибризнеш | вибризнете |
3 особа | вибризне | вибризнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вибризнув | вибризнули |
Жіночий рід | вибризнула | |
Середній рід | вибризнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вибризнімо | |
2 особа | вибризни | вибризніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | вибризнувши |