вибухобезпека
ВИБУХОБЕЗПЕКА, -и, ж. Стан виробничого процесу, при якому виключається можливість вибуху. // У гірничій справі – стан шахт і рудників, при якому небезпеку вибуху в них (через велике скупчення метану або вугільного пилу) усунуто; забезпечується в основному рудниковою вентиляцією, вибухозахищеним електроустаткуванням, використанням запобіжних вибухових речовин під час підривних робіт, відповідною підготовкою виробничого персоналу тощо.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вибухобезпека | вибухобезпеки |
Родовий | вибухобезпеки | вибухобезпек |
Давальний | вибухобезпеці | вибухобезпекам |
Знахідний | вибухобезпеку | вибухобезпеки |
Орудний | вибухобезпекою | вибухобезпеками |
Місцевий | на/у вибухобезпеці | на/у вибухобезпеках |
Кличний | вибухобезпеко | вибухобезпеки |