вивіз
ВИВІЗ, возу, ч. 1. Те саме, що вивезення. Одружився я не з великого кохання. Війна, окупація, голоднеча, страх перед вивозом, облави.. Люди сходились і жили разом, бо шукали захисту одне в одного (Вільде, Винен.., 1959, 3); Ні на хвилину не припинялась планомірна робота по вивозу з міста цінного державного майна (Шер., В партиз. загонах, 1947, 7).
2. Те, що вивозиться, загальна кількість і вартість вивезених за кордон товарів; експорт.
3. діал. Ділянка дороги, що має схил; узвіз. Поуз водопаду викутий був у скалі вузький вивіз, яким ішлося вгору (Фр., VI, 1951, 23); Звідси починався славний Боричів вивіз, доїзд до княжого острогу, який займав собою схили і вершок горба (Оп., Іду.., 1958, 33).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вивіз | вивози |
Родовий | вивозу | вивозів |
Давальний | вивозові, вивозу | вивозам |
Знахідний | вивіз | вивози |
Орудний | вивозом | вивозами |
Місцевий | на/у вивозі | на/у вивозах |
Кличний | вивозе | вивози |
вивезти
ВИВЕЗТИ див. вивозити.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вивезу | вивеземо |
2 особа | вивезеш | вивезете |
3 особа | вивезе | вивезуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вивіз | вивезли |
Жіночий рід | вивезла | |
Середній рід | вивезло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вивезімо | |
2 особа | вивези | вивезіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | вивізши |