вигодованка
ВИГОДОВАНКА, и, ж., розм. Жін. до вигодованець.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вигодованка | вигодованки |
Родовий | вигодованки | вигодованок |
Давальний | вигодованці | вигодованкам |
Знахідний | вигодованку | вигодованок |
Орудний | вигодованкою | вигодованками |
Місцевий | на/у вигодованці | на/у вигодованках |
Кличний | вигодованко | вигодованки |