вигублювати
ВИГУБЛЮВАТИ, юю, юєш і ВИГУБЛЯТИ, яю, яєш, недок., ВИГУБИТИ, блю, биш; мн. вигублять; док., перех. Знищувати, умертвляти всіх або багатьох. Цар зараз же видав указ, щоб ніхто не смів дітей вигублять (Укр.. казки, легенди.., 1957, 244); Але немає на Україні села, чи хутора, а то більше - міста, де б німецькі людоїди не вбили когось, не повісили, не замучили. Міліони населення вигубили (Ле, Мої листи, 1945, 200).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вигублюю | вигублюємо |
2 особа | вигублюєш | вигублюєте |
3 особа | вигублює | вигублюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вигублюватиму | вигублюватимемо |
2 особа | вигублюватимеш | вигублюватимете |
3 особа | вигублюватиме | вигублюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вигублював | вигублювали |
Жіночий рід | вигублювала | |
Середній рід | вигублювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вигублюймо | |
2 особа | вигублюй | вигублюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вигублюючи | |
Минулий час | вигублювавши |