видзьобувати
ВИДЗЬОБУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИДЗЬОБАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Дзьобаючи, довбаючи дзьобом, витягати, виймати що-небудь звідкись. - Невже ж се не гріх, коли ти по полю літаєш і зерно з поля, свіжо посіяне, видзьобуєш і пшеницю з колосся п'єш? (Фр., IV, 1950, 81); Злодійкуваті горобці внадились видзьобувати насіння [з соняшника] (Донч., IV, 1957, 49).
2. Дзьобаючи, збираючи дзьобом, з'їдати все. Одчайдушна зграя голубів весело видзьобувала всюди натрушене житнє та пшеничне збіжжя (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 453); По подвір'ю снували кури, видзьобуючи щось в шпориші (Іщук, Вербівчани, 1961, 40).
3. Дзьобаючи, довбаючи дзьобом, робити отвір, заглибину у чому-небудь. Гава теж розуміє смак і видзьобує в кавуні дірку (Коп., Як вони.., 1948, 41).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | видзьобую | видзьобуємо |
2 особа | видзьобуєш | видзьобуєте |
3 особа | видзьобує | видзьобують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | видзьобуватиму | видзьобуватимемо |
2 особа | видзьобуватимеш | видзьобуватимете |
3 особа | видзьобуватиме | видзьобуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | видзьобував | видзьобували |
Жіночий рід | видзьобувала | |
Середній рід | видзьобувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | видзьобуймо | |
2 особа | видзьобуй | видзьобуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | видзьобуючи | |
Минулий час | видзьобувавши |