винобрання
ВИНОБРАННЯ, я, с. , діал. Збір винограду. - Куди ви, діду? - спитав його Синичка.. - На винобрання, - і палицею постукав по відрі. - Допоможу гроно збирати (Томч., Закарп. опов., 1953, 63); Щоб в день щасливий винобрання В веселій нашій стороні Про труд, про дружбу, про кохання Бриніли на устах пісні (Перв., II, 1958, 139).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | винобрання | винобрання |
Родовий | винобрання | винобрань |
Давальний | винобранню | винобранням |
Знахідний | винобрання | винобрання |
Орудний | винобранням | винобраннями |
Місцевий | на/у винобранні | на/у винобраннях |
Кличний | винобрання | винобрання |