випрошений
ВИПРОШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до випросити. Вони, певне, думають, що то літа так зігнули бабу, а то не літа - перші випрошені окрайці та спідушки (Стельмах, Хліб.., 1959, 298); Огризком олівця, випрошеного у кримінальників, Тамара надряпала на шматкові газети записку і зашила її в кінчик поли Тетяниного піджака (Хижняк, Тамара, 1959, 154).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | випрошений | випрошена | випрошене | випрошені |
Родовий | випрошеного | випрошеної | випрошеного | випрошених |
Давальний | випрошеному | випрошеній | випрошеному | випрошеним |
Знахідний | випрошений, випрошеного | випрошену | випрошене | випрошені, випрошених |
Орудний | випрошеним | випрошеною | випрошеним | випрошеними |
Місцевий | на/у випрошеному, випрошенім | на/у випрошеній | на/у випрошеному, випрошенім | на/у випрошених |