висвячуватися
ВИСВЯЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИСВЯТИТИСЯ, ячуся, ятишся, док., церк. 1. Приймаючи обряд висвячення, одержувати духовне звання. Вони [брати] попросили одного старого священика, котрий вже не мав парафії, "наблюдати" вільшаницьку парафію, доки Харитін висвятиться на священика (Н.-Лев., III, 1956, 12); Скінчивши теологію, він оженився, висвятився.. і зараз першого року повдовів (Фр., VII, 1951, 296).
2. тільки недок. Пас. до висвячувати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висвячуюся | висвячуємося |
2 особа | висвячуєшся | висвячуєтеся |
3 особа | висвячується | висвячуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висвячуватимуся | висвячуватимемося |
2 особа | висвячуватимешся | висвячуватиметеся |
3 особа | висвячуватиметься | висвячуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | висвячувався | висвячувалися |
Жіночий рід | висвячувалася | |
Середній рід | висвячувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висвячуймося | |
2 особа | висвячуйся | висвячуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | висвячуючись | |
Минулий час | висвячувавшись |