вислужувати
ВИСЛУЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИСЛУЖИТИ, жу, жиш, док. 1. перех. і неперех. Служити, працювати певний час. Взятий до війська від ріллі, вислужив [Спориш] .. дванадцять літ (Фр., II, 1950, 273); А проте найнявся [Мирон] й вислужив рік (Григ., Вибр., 1959, 232); // док. Закінчити служити. Писав Діброва попові, що цісарську службу він вислужив і знайшов собі дівчину-швачку у місті (Козл., Пов. і опов., 1949, 266).
2. перех. Служачи, працюючи, одержувати що-небудь. - Як будеш добре служити, моя дитино, заслужиш собі ласку, вислужиш заплату, - каже мати (Вовчок, І, 1955, 292).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вислужую | вислужуємо |
2 особа | вислужуєш | вислужуєте |
3 особа | вислужує | вислужують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вислужуватиму | вислужуватимемо |
2 особа | вислужуватимеш | вислужуватимете |
3 особа | вислужуватиме | вислужуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вислужував | вислужували |
Жіночий рід | вислужувала | |
Середній рід | вислужувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вислужуймо | |
2 особа | вислужуй | вислужуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вислужуючи | |
Минулий час | вислужувавши |