висолоплювати
ВИСОЛОПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИСОЛОПИТИ, плю, пиш; мн. висолоплять; док., перех., розм. Висувати, вивалювати назовні з рота, пащі (язик). Дядьки пищали, вищали, висолоплювали язики, вищиряли зуби (Н.-Лев., І, 1956, 394); Ще довго лікар морочив хлопця: стукав молоточком по колінах, по п'ятах, змушував витягувати руки, заплющувати очі й висолоплювати язика (Добр., Ол. солдатики, 1961, 22); Потомлені і голодні собаки бігли за кіньми, висолопивши язики (Стор., І, 1957, 395); Батько смикнув віжками, вороний коник Шалапут висолопив язика й напружився (Донч., Пісня.., 1947, 15).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висолоплюю | висолоплюємо |
2 особа | висолоплюєш | висолоплюєте |
3 особа | висолоплює | висолоплюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висолоплюватиму | висолоплюватимемо |
2 особа | висолоплюватимеш | висолоплюватимете |
3 особа | висолоплюватиме | висолоплюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | висолоплював | висолоплювали |
Жіночий рід | висолоплювала | |
Середній рід | висолоплювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висолоплюймо | |
2 особа | висолоплюй | висолоплюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | висолоплюючи | |
Минулий час | висолоплювавши |