вистежувати
ВИСТЕЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИСТЕЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Шукати кого-, що-небудь по слідах чи інших прикметах. По всій Бессарабії ганяли дозорці, вистежуючи скрізь по ровах, стогах сіна, комишах болотних річок збіджених, змордованих людей (Коцюб., І, 1955, 335); // Стежачи, слідкуючи, виявляти, викривати. Засівши на протилежному узліссі, через поле, ворог мовчки вистежував найменший рух на нашім боці (Кач., І, 1958, 502); - Чи не тітки часом оце вистежили мене? (Н.-Лев., IV, 1956, 236); Була думка вистежити якусь дичину (Донч., II, 1956, 30); [Ніна:] Товариш комісар! Ми вистежили хату, В якій гулять зібрались офіцери. Зняли ми варту. Кинули гранати (Дмит., Драм. тв., 1958, 53).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вистежую | вистежуємо |
2 особа | вистежуєш | вистежуєте |
3 особа | вистежує | вистежують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вистежуватиму | вистежуватимемо |
2 особа | вистежуватимеш | вистежуватимете |
3 особа | вистежуватиме | вистежуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вистежував | вистежували |
Жіночий рід | вистежувала | |
Середній рід | вистежувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вистежуймо | |
2 особа | вистежуй | вистежуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вистежуючи | |
Минулий час | вистежувавши |