вичитування
ВИЧИТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вичитувати 4, 5. Я слухав його вичитування, а сам скоса позирав на книжку, подаровану Катюшею (Чаб., Катюша, 1960, 71).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вичитування | вичитування |
Родовий | вичитування | вичитувань |
Давальний | вичитуванню | вичитуванням |
Знахідний | вичитування | вичитування |
Орудний | вичитуванням | вичитуваннями |
Місцевий | на/у вичитуванні | на/у вичитуваннях |
Кличний | вичитування | вичитування |