вуглецевий
ВУГЛЕЦЕВИЙ, а, е. Прикм. до вуглець. Ці молекули [граничних або насичених вуглеводнів] складаються з ланцюжків вуглецевих атомів (Наука.., 7, 1958, 8); // Який має в своєму складі вуглець. Усі спостерігали горіння в повітрі різних вуглецевих сполук: дерева, кам'яного вугілля (Цікава хімія, 1954, 35).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вуглецевий | вуглецева | вуглецеве | вуглецеві |
Родовий | вуглецевого | вуглецевої | вуглецевого | вуглецевих |
Давальний | вуглецевому | вуглецевій | вуглецевому | вуглецевим |
Знахідний | вуглецевий, вуглецевого | вуглецеву | вуглецеве | вуглецеві, вуглецевих |
Орудний | вуглецевим | вуглецевою | вуглецевим | вуглецевими |
Місцевий | на/у вуглецевому, вуглецевім | на/у вуглецевій | на/у вуглецевому, вуглецевім | на/у вуглецевих |
вуглець
ВУГЛЕЦЬ, ю, ч. Один із найпоширеніших хімічних елементів, шо входить до складу всіх органічних речовин. Он під вербами, край виноградника, лежать рядком залізні бочки з сірчаним вуглецем (Коцюб., І, 1955, 226); Вуглекислий же газ, що є в повітрі, - це майже єдине джерело, з якого рослини беруть вуглець для побудови своїх клітин (Хімія, 7, 1956, 41).
^ Аморфний вуглець - чорна речовина, з якої складається деревне та тваринне вугілля, кокс, сажа. При нагріванні сполук, що містять вуглець, без доступу повітря з них виділяється вуглець у вигляді чорної маси, що називається аморфним вуглецем (Заг. хімія, 1955, 383); Вільний вуглець - вуглець, який утворює тверді речовини без домішок; алмаз, графіт. Вільний вуглець трапляється у вигляді двох простих речовин - алмазу й графіту (Заг. хімія, 1955, 381).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вуглець | вуглеці |
Родовий | вуглецю | вуглеців |
Давальний | вуглецеві, вуглецю | вуглецям |
Знахідний | вуглець | вуглеці |
Орудний | вуглецем | вуглецями |
Місцевий | на/у вуглеці | на/у вуглецях |
Кличний | вуглецю | вуглеці |