відклонятися
ВІДКЛОНЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ВІДКЛОНИТИСЯ, онюся, онишся, док. 1. Вклонятися кому-небудь у відповідь на уклін, вітання і т. ін. Ще раз прошу, вибачте, що сама Вам відписую. Відкланяюся низенько Вашому чоловікові (Л. Укр., V, 1956, 51); Їде він і зустрічає жінку.. Він поклонився, а жінка відклонилася (Укр.. казки, легенди.., 1957, 329); Старий пан Темницький запрезентував їй свого сина, той їй уклонився, Целя відклонилася (Фр., II, 1950, 293).
2. тільки док., рідко. Вклонитися, прощаючись. Не відклонившись їм, пішла [Палажка] скорою ходою додому (Барв., Опов.., 1902, 152); Козаки все ще стояли без шапок і повинні були - за звичаєм - відклонитися своїм отаманам (Тулуб, Людолови, І, 1957, 470).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відклоняюся | відклоняємося |
2 особа | відклоняєшся | відклоняєтеся |
3 особа | відклоняється | відклоняються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відклонятимуся | відклонятимемося |
2 особа | відклонятимешся | відклонятиметеся |
3 особа | відклонятиметься | відклонятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відклонявся | відклонялися |
Жіночий рід | відклонялася | |
Середній рід | відклонялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відклоняймося | |
2 особа | відклоняйся | відклоняйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відклоняючись | |
Минулий час | відклонявшись |