відлущення
ВІДЛУЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. відлущити й відлущитися.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відлущення | відлущення |
Родовий | відлущення | відлущень |
Давальний | відлущенню | відлущенням |
Знахідний | відлущення | відлущення |
Орудний | відлущенням | відлущеннями |
Місцевий | на/у відлущенні | на/у відлущеннях |
Кличний | відлущення | відлущення |