відпитувати
ВІДПИТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПИТАТИ, аю, аєш, док. 1. Замість відповіді на питання запитувати. - А чого се ми втікаємо, дядьку? - пита Хапко. - Хто втікає? - відпитує набігці дядька (Вовчок, VI, 1956, 283).
2. діал. Розпитуючи, знаходити кого-, що-небудь. А я хлопець-молодець.. Серед ліса відпитав Дупло зі шпаками (Рудан., Тв., 1956, 101).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відпитую | відпитуємо |
2 особа | відпитуєш | відпитуєте |
3 особа | відпитує | відпитують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відпитуватиму | відпитуватимемо |
2 особа | відпитуватимеш | відпитуватимете |
3 особа | відпитуватиме | відпитуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відпитував | відпитували |
Жіночий рід | відпитувала | |
Середній рід | відпитувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відпитуймо | |
2 особа | відпитуй | відпитуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відпитуючи | |
Минулий час | відпитувавши |