вісон
ВІСОН, у, ч. , заст. Тонка коштовна тканина у вбранні царів, жерців і т. ін. Готичний присмерк, еллінську блакить, Легенд біблійних мідь, вісон і злато - Все можемо на полотні віддати Чи на папір слухняний перелить (Рильський, І, 1960, 246); * Образно. Єрусалим Розкинувсь гордо перед ним, Сіяє в золотім вісоні Ізраїльський архієрей! (Шевч., II, 1953, 321).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вісон | вісони |
Родовий | вісону | вісонів |
Давальний | вісонові, вісону | вісонам |
Знахідний | вісон | вісони |
Орудний | вісоном | вісонами |
Місцевий | на/у вісоні | на/у вісонах |
Кличний | вісоне | вісони |