генотип
ГЕНОТИП, -у, ч., біол. Сукупність всіх генів, властивих даній особині. // Сукупність усіх матеріальних структур клітини, що виконують функцію спадковості; є системою, контролюючою фенотип.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | генотип | генотипи |
Родовий | генотипу | генотипів |
Давальний | генотипові, генотипу | генотипам |
Знахідний | генотип | генотипи |
Орудний | генотипом | генотипами |
Місцевий | на/у генотипі | на/у генотипах |
Кличний | генотипе | генотипи |