гетерофонія
ГЕТЕРОФОНІЯ, -ї, ж. Вид багатоголосся, що виникає при спільному виконанні мелодії, коли один або кілька голосів відходять від основного наспіву. // Виконання мелодії декількома співаками, інструменталістами або тими й іншими, при якому в одному або декількох голосах епізодично виникають відступу від основного наспіву; гетерофонія інколи зустрічається в західноєвропейській музиці епохи Середньовіччя, у класичній музиці, особливо характерна для народних музичних культур Африки, Цейлону, Океанії, Індії, Індонезії та інших країн, а також слов'янських народів; у музиці Індії та Індонезії виникає при виконанні мелодії багатьма інструментами, кожний з яких варіює її відповідно до своїх технічних і виражальних можливостей.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гетерофонія | гетерофонії |
Родовий | гетерофонії | гетерофоній |
Давальний | гетерофонії | гетерофоніям |
Знахідний | гетерофонію | гетерофонії |
Орудний | гетерофонією | гетерофоніями |
Місцевий | на/у гетерофонії | на/у гетерофоніях |
Кличний | гетерофоніє | гетерофонії |