гострослов
ГОСТРОСЛОВ, ГОСТРОСЛІВ, слова, ч., розм. Людина, гостра на слово, на язик; дотепник. До обіду випивають «по лампадці очищеної», як каже гострослов псаломщик (Збірник про Кроп., 1955, 251); Тихона досада бере. Видатний гострослов серед молоді, чи він би знов не зумів подати слово на захист дівчини (Горд., І, 1959, 352); Дотепно і цілком серйозно, трохи іронічно, оповідає гострослів Шкварковський про свої трагікомічні пригоди [у «Чумаках»] (Життя Саксаганського, 1957, 144).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гострослов | гострослови |
Родовий | гострослова | гострословів |
Давальний | гострословові, гострослову | гострословам |
Знахідний | гострослова | гострословів |
Орудний | гострословом | гострословами |
Місцевий | на/у гострослові, гострословові | на/у гострословах |
Кличний | гострослове | гострослови |
гострословити
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гострословлю | гострословимо |
2 особа | гострословиш | гострословите |
3 особа | гострословить | гострословлять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гострословитиму | гострословитимемо |
2 особа | гострословитимеш | гострословитимете |
3 особа | гострословитиме | гострословитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | гострословив | гострословили |
Жіночий рід | гострословила | |
Середній рід | гострословило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гострословмо | |
2 особа | гострослов | гострословте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | гострословлячи | |
Минулий час | гострословивши |