гребний
ГРЕБНИЙ, а, е. 1. Стос. до гребні. Треба використовувати [природні умови] якнайповніше, всіляко культивуючи моторний, гребний і парусний спорт (Рад. Укр., 14.УІІІ 1957, 1).
2. Який приводиться в рух веслами. Гребне судно.
3. Який, розрізаючи та відкидаючи воду, рухає судно. Гребний гвинт.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | гребний | гребна | гребне | гребні |
Родовий | гребного | гребної | гребного | гребних |
Давальний | гребному | гребній | гребному | гребним |
Знахідний | гребний, гребного | гребну | гребне | гребні, гребних |
Орудний | гребним | гребною | гребним | гребними |
Місцевий | на/у гребному, гребнім | на/у гребній | на/у гребному, гребнім | на/у гребних |
гребнути
ГРЕБНУТИ, ну, неш, док., неперех. і перех. Однокр. до гребти 1, 2, 4. І не встиг учитель отямитись, як Мар'ян з усієї сили гребнув, і човен з розгону врізався в човник (Стельмах, Хліб.., 1959, 523); Селянин у короткій свитці сіпнув за повід, кінь змахнув красивою головою, гребнув копитом (Чаб., Балкан. весна, 1960, 27); Рудий гребнув товстими набряклими пальцями кілька цигарок і одразу подобрішав (Добр., Тече річка.., 1961, 294).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гребну | гребнемо |
2 особа | гребнеш | гребнете |
3 особа | гребне | гребнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | гребнув | гребнули |
Жіночий рід | гребнула | |
Середній рід | гребнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | гребнімо | |
2 особа | гребни | гребніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | гребнувши |
гребня
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гребня | гребні |
Родовий | гребні | гребней |
Давальний | гребні | гребням |
Знахідний | гребню | гребні |
Орудний | гребнею | гребнями |
Місцевий | на/у гребні | на/у гребнях |
Кличний | гребне | гребні |