грюкнутися
ГРЮКНУТИСЯ, нуся, нешся, док,, розм. 1. на що. Важко, з шумом упасти, звалитися. Уляна не вдержалась і прямо як стояла, так грюкнулась на гузир, страшенно завивши (Мирний, 1, 1954, 313).
2. об що. Сильно вдаритися. Він важко грюкнувся головою об щось гостре (Кучер, Чорноморці, 1956, 275); З-за стіни долетів глухий металевий гуркіт: порожня вагонетка грюкнулась об іншу (Хор., Місто.., 1962, 20); * Образно. Сумно прогули ті слова його в тихій хаті, тугою грюкнулися вони об Настине серце (Мирний, IV, 1955, 68).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | грюкнуся | грюкнемося |
2 особа | грюкнешся | грюкнетеся |
3 особа | грюкнеться | грюкнуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | грюкнувся | грюкнулися |
Жіночий рід | грюкнулася | |
Середній рід | грюкнулося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | грюкнімося | |
2 особа | грюкнися | грюкніться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | грюкнувшись |