дбач
ДБАЧ, а, ч., розм. Те саме, що дбайливець.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дбач | дбачі |
Родовий | дбача | дбачів |
Давальний | дбачеві, дбачу | дбачам |
Знахідний | дбача | дбачів |
Орудний | дбачем | дбачами |
Місцевий | на/у дбачі, дбачу, дбачеві | на/у дбачах |
Кличний | дбачу | дбачі |